Магістр команди Civis Teutonus Sum Даргана продовжує розповідь про свою подорож до паралельного світу (щоб зберегти цілісність оповіді ми цього разу поєднали три історії в одній публікації):
Ой, як все гарно вийшло. Я вчасно зареєструвалась. Якби запізнилась бодай на п'ять хвилин – все! Мене б депортували до рідного світу, без права нового візиту до Тевтонії. Вийшовши з будівлі я з полегшенням зітхнула, ну звісно, а то б моя експедиція зазнала поразки, майже на самому початку.
Я підняла голову до неба і побачила неймовірну красу. Незвичайних форм хмарки почали прикрашати собою блакитне небо Тевтонії. Але як досвідчений мандрівник, я добре знаю, що це не звичайні хмари. Ні-ні-ні. Це чарівні діви-лебеді, або ж як їх ще називають хмарні вершниці, які скачуть на прекрасних перлинних конях-хмарах,чиї дощові гриви будуть зрощувати землю родючим інеєм та дощем. Яка краса, а який кадр буде! Ой, ойойой...
...ойойойо!!! Що тут почалося. Сильний вітер, шалена злива, а град! Мамо! Куди бігти? Ой, біда! Біда! Величезні кульки граду почали рясно падати з неба на землю. Це все через холодні, грозові хмари що разом із небесними дівами прилетіли із самого Ніфльхейму (царства вічного холоду та несамовитого льоду). Стіна дощу була такою, що нічого не можна було бачити. Я бігла не розбираючи дороги. А великий та холодний град боляче бився об мене. Як же боляче. Та раптом, мене підхопив хтось невидимий. Я зі страху заплющила очі... а в голові майоріла думка: як болить, додому, додому, додому...
...я відчула, що сиджу на чомусь сухому, град з дощем вже не дошкуляли мені. Я вирішила розплющити очі. І, моєму подиву не було меж. Я сиділа під величезною залізною парасолькою. Та ні, це не парасолька, це ціла парасолина (не знаю чи є таке слово, але це дійсно величезна парасолина!). А хто? А як? А де? Самі запитання, що це таке?
"Ти в безпеці. Не хвилюйся," – сказав мені хтось невидимий.
"Привіт, ти хто?" – запитала я.
"Друг. Мені час. Бувай."
Отакої! Виявляється в мене вже є в паралельному світі друг? Цікаво-цікаво. Я заплуталась. Так, потрібно зібратись. Отже, з другом потім розберемось. Спочатку оглянемо парасольку.
Ну звичайно. Як я могла забути, я ж читала про неї. Її викував багато років назад дуже відомий коваль (сліди його існування я знайшла в нашому світі). А зробив він її не для когось, а для відомої письменниці Памели Треверс, яка проїздом була в Тевтонії і потрапила під сильний дощ. І що саме цікаве, ця парасолька стала прототипом парасольки героїні Мері Поппінс з відомої книги англійської письменниці. Ось тобі і вітер змін. Чим довше я в паралельному світі, тим більше дивуюсь. А дивуватись є чому. Якщо з парасолькою все зрозуміло, то хто ж тоді мені допоміг?..
Нараховано балів за виконане шпигунське завдання (перша частина): 27 балів.
[10|10 – якість світлини]
[10|10 – літературна якість тексту]
[7|10 – розширення знань про світ Тевтонії]
В нашій реальності об'єкт знайдено поблизу міста Херсон (фото автора).
Нараховано балів за виконане шпигунське завдання (друга частина): 28 балів.
[10|10 – якість світлини]
[10|10 – літературна якість тексту]
[8|10 – розширення знань про світ Тевтонії]
В нашій реальності об'єкт знайдено поблизу міста Херсон (фото автора).
Нараховано балів за виконане шпигунське завдання (третя частина): 30 балів.
[10|10 – якість світлини]
[10|10 – літературна якість тексту]
[10|10 – розширення знань про світ Тевтонії]
В нашій реальності об'єкт знаходиться поблизу міста Херсон, в селі Чорнобаївка.