Агент команди Teutonia Delenda Est Ельфіка продовжує розповідь про свої пригоди у "Білому світі".
Я на мить задумалась, важко зітхнула і заговорила:
– О, Катріна, я дуже люблю свою країну. Вона раніше була прекрасною, моя чарівна Тевтонія, з її широкими ланами, зеленими густими лісами, повними всіляких звірів, її блакитними озерами і повноводними ріками, що впадають у Понтійське море, з величними замками, такими, як білокам’яний Марієнбург, що гордо височить над Дніпром, або як у нас його ще називають, Новим Рейном. Я пишалась людьми, що населяли Тевтонію, веселими та працелюбними, славетними лицарями, що захищали її кордони від ворогів! Чудовий край, благодатна земля, велика держава, яку поважали у всьому нашому світі. Через Тевтонію проходив великий шовковий шлях, йшли нескінченним потоком великі каравани з товарами…
Так було… Все це було донедавна, аж поки Великий імператор, мій дядько, не пристав на службу до темних сил. Тепер йому потрібні лише безмежна влада і вічне життя!
Треба зазначити, що він не завжди був таким, як зараз. Колись він був хорошим правителем Тевтонії. Та все змінилось з появою Чорного лицаря Данкварта, його чаклуна Рагіма та примарних воїнів.З’явились вонизненацька в Марієнбурзі, ніхто не бачив, як вони злазили з коней, або сходили з корабля. Вони як з неба впали…
– Ти теж з’явилась несподівано з-під свого чарівного плащика, – хмикнула Катріна. – У вашому світі напевно всі так вміють.
– Ні, не всі! – відповіла я. – Майже ніхто! (вона не розуміє!). Магією володіють обрані. І є певні правила, які не можна порушувати.
– Привіт, дівчатка! – почувся веселий голос.
Ми одночасно повернулись – до нас йшов високий хлопець міцної статури у чорній формі з чарівною посмішкою (справжній красунчик!).
– Ну, і що ми тут маємо? Репетицію погорілого театру? – хлопець захоплено і безсоромно розглядав мене. – І де беруться такі гарнюні акторки?
– Знайомся, Ельф, ця нікчемна гора м’язів – мій брат Леонід на прізвисько Леон-кіллер, - дещо зневажливо сказала Катріна. – Лео, а це моя нова подруга Ельфіка!
Я піднялась, ступила крок до хлопця і, чемно нахилив голову, сказала:
– Вітаю тебе, Леоне-кіллер, доблесний лицар! Нехай всі твої битви будуть переможними, а слава про твої ратні подвиги переганяє чотирикрилих коней!
Я думала, що йому сподобається моє привітання, але Леон спочатку завмер з відкритим ротом, а потім повівся, як на мене, не дуже ввічливо: повернувся до сестри і прошепотів (а я все чула!):
– Кать, вона що, з Місяця впала?
– Ні, з Тевтонії.
– Це де? – він спантеличено почухав потилицю.
– Ти ж у нас майбутній морехід, повинен все знати про країни!
– Такої країни немає! – впевнено відрізав Леон. – Чув тільки про Тевтонський орден, хрестоносців на Сході, війни з сарацинами, Великий Магістр і таке інше… Все це було в Середні віки.
– Останній Великий магістр Альберт Гогенцоллерн проголосив себе імператором, а Тевтонію – імперією, – вставила я.
– Так ти з минулого? – з полегшенням усміхнувся хлопець, нібито з’явитись із стародавніх часів – то звичайне діло.
– Ні, просто з іншого світу.Тевтонія – не минуле, вона існує зараз в цей час і на цій землі!
– Тевтонія в Херсоні?
– Майже так. Світи зближуються, чорна магія перемагає! Коли чаклун Данкварта Рагім заворожив і підкорив імператора, Марієнбург принишк в жахливому передчутті. І не даремно. Всі ці потвори з’явились з іншої реальності, відкрили смертоносні портали в небі, чорні воронки, що стали висмоктувати енергію моєї країни і небо від них потемніло, сонце закрилось за чорними хмарами. Підкорена Тевтонія гине, вона поглинається Темним світом! Але Данкварту того замало! За допомогою мого дядька і чорної магії він хоче поглинути і Білий світ! Для цього треба поєднати їх магію з древньою магією Тевтонії. Їм потрібен чарівний меч непереможного Зігфріда – Бальмунг, перстень нібелунгів, що дає владу над світом і Книгу Великого магістра для читання заклинань. Де Бальмунг і перстень не знаю точно, але Книга захованав міській бібліотеці.
– Так-так! – сказав Леон і очі його загорілись. – Зрозумів тільки одне – як завжди у всіх великих пригодах – треба негайно рятувати світ! У нашому випадку – світи!
– Що будемо робити, Лео? – стурбовано запитала Катріна.
– Треба діяти, дівчатка! – рішуче сказав хлопець. – Мерщій в бібліотеку за Книгою Великого Магістра!
Нараховано балів за виконане завдання: 30 балів.
[10|10 – літературна якість тексту]
[10|10 – відповідність внутрішній логіці світу]
[10|10 – розширення знань про світ Тевтонії]
Ілюстративна світлина додана редакцією, всі права на неї належать правовласникам.