Агент команди Teutonia Delenda Est Світодар:
Привіт, Ельфіко! Термінове повідомлення з Білого світу від Світодара!
Як тільки у мене випадала вільна хвилинка поміж контрольними та екзаменами я пірнав з головою у читання книг про твою чарівну Тевтонію з її величними замками та славетними лицарями. Тож, і не помітив, як швидко промайнув час. Вже літо! І тепер у бібліотеці я щодня! З недавнього часу полюбляю переглядати книги з історії середніх віків.
І ось саме тут серед книжок я побачив... перстень!!! Тс-с-с-с… Чарівний перстень Нібелунгів, що дає багатство і владу над світом? Не може бути! Де він тут взявся? Чому він не такий як в легендах? Чародії могли змінити форму, але не зміст! Чому його ніхто не бере? Ось знову бібліотекарка взяла книгу майже біля нього? Невже його ніхто не бачить окрім мене? Може це знак? Портали в небі, чорні воронки, чаклун Данкварта Рагім?..
Так, Світодаре, зосередься! Не панікуй! Спокійно... Підійди і візьми у руки... А раптом?.. Та ні! Яка магія? 21 століття! Та, можливо, це шанс врятувати Білий світ від Тевтонії? Або, врятувати два світи від загарбницьких намірів примарних воїнів... Треба!
Ельфіко, безліч думок пролетіли в моїй голові за ту мить, поки я наважився підійти і взяти в руки перстень. Мені було страшно, але я зробив це заради тебе і заради майбутнього. Ельфіко, я знаю, що ти хоробра, як твій батько та мудра, як твоя матуся, а тому легко зрозумієш, де цей перстень.
Даю підказку: 46.644152, 32.620924
Перстень виявився дуже гарним і важким, бо там багато камінців. Вони тьмяні, видно їх давно ніхто не протирав. Так я це можу зробити! Ось один камінець вже так заблища-а-а-а-а-ав!.. А-а-а-а-а-а-а! Я полеті-і-і-і-і-і-і-і-і-ів!
Я летів дуже швидко, мабуть швидше ракети до тих пір, поки не послабив силу затиснутого кулака, у якому був чарівний перстень. І як тільки перстень відчув волю, швидкість вповільнилась і я опинився на землі.
Але де?! Я на всяк випадок заховався у кущі поближче до річки. Переді мною був величезний цегляний замок. Це що Замок Мальборк? Місто Марії?
Велич та краса замку так заворожили мене, що я й не помітив людей, які йшли просто на мене. Це що, якийсь костюмований бал? Вони були схожі на середньовічних лицарів.
Ой-йой-йой!... Куди я влип? Пора змиватися звідси... і я знову стиснув перстень з усієї сили.
Перш ніж злетіти, мій погляд вихопив напис на плакаті, що був у руках цих дивних лицарів: «TEUTONIA DELENDA EST!».
«Так це ж девіз захисників Білого світу!», – закричав я і підстрибнув... підстрибнув на стільці у бібліотеці... за столом читав книгу... і заснув?..
А як же все що зі мною трапилось? Мені наснилося? Ох і глибоко занурився ти, Світодаре, у Середньовіччя... Досить!
Закриваючи книгу, я розкрив долоню. На стіл покотився перстень... Ельфіко! Все правда!! У світі Тевтонії є захисники нашого Білого світу! Вони не дадуть поглинути нас грізній Тевтонії!
Нараховано балів: 30 балів.
[10|10 – якість авторської світлини]
[10|10 – літературна якість тексту]
[10|10 – розширення знань про світ Тевтонії]