Агент команди Teutonia Delenda Est Ельфіка знайшла змогу передати нам ще кілька нотаток (першу частину її розповіді можна прочитати за цим посиланням). Щоб не порушувати цілісності оповіді, публікуємо в цьому дописі одразу два записи в щоденнику відважної тевтоніанки.
ЗАПИС ДРУГИЙ
– Привіт, Білий світ! Я Ельфіка, і я знову з вами! Взагалі-то люди виглядають наївними, коли вважають, що портали між світами можуть бути тільки у вигляді брами. А якщо між книжковими шафами в звичайній бібліотеці? Слабо таке відшукати? То ваші проблеми. Я от такий портал знайшла і навіть пишаюсь собою – я справжня дочка чаклунки Фріди! Неважливо, який вигляд має місце переходу, важливо те, що в цьому місці відчувається дуже сильне джерело енергії.
Я знову працюю на вашому білосвітському тевтонікаторі вночі, але розповім, що сталося зі мною вдень. Почну з того, що в мене є чітка мета – знайти артефакти, які сховала моя мати в Білому світі і які Імператор хоче використати для чорної магії, щоб володарювати над всіма світами. Це книга Великого магістра Германа фон Зальца, Бальмунг – меч непереможного Зігфріда та чарівний перстень Нібелунгів, що дає багатство і владу над світом.
Спробую спочатку знайти книгу Великого магістра – за словами матері вона знаходиться десь в схронах однієї із бібліотек вашого світу, але не знаю, в якій саме і як я зможу туди потрапити. Я розумію, що в Херсонбурзі в мене є спільники і друзі, але як же я знайду їх вночі?
Після деяких вагань я вирішила вийти в Білий світ! Щоб не привертати увагу і розуміти, що відбувається навкруги, я захопила з собою дуже корисні речі – це браслет-перекладач і плащ-невидимка. Браслет дозволяє розуміти будь-яку мову і розмовляти на ній (моя матуся з його допомогою навіть із звірами розумілась!).
Плащ-невидимка – той самий, що Зігфрід забрав у могутнього коротуна Альбериха. А я його поцупила у дядька, коли того не було в Марієнбурзі (щоб ховатись від примарних воїнів і не тільки від них).
Взагалі-то я звикла бути в центрі уваги, бо я гарна синьоока білявка, та ще й справжня принцеса. Але ж пройтись вулицями Херсонбурга в довгій сукні із золотої парчі – це вже занадто! Не хочу зчиняти переполох в Білому світі!
ЗАПИС ТРЕТІЙ
Отже, пройшовши через портал в плащі-невидимці, я тихенько прослизнула мимо бібліотекарів та читачів на вулицю. Таке ж яскраве сонечко на блакитному небі, як і в Тевтонії... і на цьому схожість між світами закінчилась.
Я зачудовано дивилась на яскраві блискучі карети без коней, які швидко прошмигали повз мене, на людей в химерному одязі, на дивні будинки. Да-а! Хоч замок Марієнбург найкращий в світі, та і у вас досить непогано, тільки трохи незвично.
Так, Ельфіко! Прийди до тями і роби те, що роблять всі! Перетнувши дорогу разом з іншими людьми, я влізла до величезної карети з рогами, яка потужно гуділа і сіпалась із сторони в сторону. Вчепившись мертвою хваткою в якусь трубу, я розглядала все і всіх довкола і раптом відчула, що розумію, про що розмовляють люди.
На якусь мить я втратила пильність, бо все це для мене було вперше! Хлопець з закритими якимись кругляками вухами, що стояв поруч і ледь-ледь пританцьовував, несподівано боляче наступив мені на ногу, а потім і на шлейф моєї довгої сукні.
– От бовдур! – не стримавшись, заволала я білосвітською мовою, дякуючи браслетику. – Дивись, куди преш! – мені тут же прийшлось прикусити язика, бо він же мене не бачив.
– Що я вам зробив? – ошелешено глянув хлопець на огрядну тітку з невдоволеним обличчям, що стояла на деякій відстані від нього, і незграбно похитнувся в її бік.
– Стій, де стоїш, хлопче, поки я тебе не вбила! – я знову не стрималась, вперлась йому в груди руками, але ж карета смикнулась і я налетіла на тітку, віддавивши їй зразу дві ноги.
– Ой, люди, що це за нахабство! – заверещала тітка так, що у мене в голові задзвеніло. – Оце так молодь! Позатикують вуха чим попало і нікого не бачать і не чують!
Я ледве встигла пригнутись, бо вона навернула бідолагу чималою сумкою. Господи, святий Боже, що тут почалось! Добре, що в цей час карета зупинилась, двері відчинились і я вивалилась на бруківку.
Ой, лишенько, поки що все це суцільний морок! Як люди живуть в Білому світі?! Друзі, де мені вас шукати? Напевно я сама тут не впораюсь!
ЗАПИС ДРУГИЙ
Нараховано балів за виконане завдання: 30 балів.
[10|10 – літературна якість тексту]
[10|10 – відповідність внутрішній логіці світу]
[10|10 – розширення знань про світ Тевтонії]
ЗАПИС ТРЕТІЙ
Нараховано балів за виконане завдання: 30 балів.
[10|10 – літературна якість тексту]
[10|10 – відповідність внутрішній логіці світу]
[10|10 – розширення знань про світ Тевтонії]
Ілюстрація: картина Олександра Степаненка "Дахи старого Херсона. 1995 рік".