Агент команди Teutonia Delenda Est Ельфіка:
Teutonia delenda est!
Привіт, мої друзі в Білому світі!
Я не могла повідомити вас про останні події, бо була далеко звідси, в рідній моїй Тевтонії. Багато чого трапилось за досить короткий час і я вам про це розповім.
На чому ми зупинились? А, так, на тому, що я знайшла бібліотеку, де знаходилась книга Великого Магістра, і ми втрьох, я, Катріна і Леон-кіллер пішли на розвідку...
– Слава Господу нашому Ісусу! Я знайшла книгу Великого магістра! – тихенько вигукнула я і доторкнулась до зеленого скарбу.
Книга затремтіла, вкрилась легким туманом і стала відчутно нагріватись.
– Так, люба, це ти, я знаю! - прошепотіла я і ніжно провела по книзі рукою.
– Обережно, будь-ласочка, – жалібно проскиглила Катріна і виставила вперед долоні, немов би захищаючи безцінний скарб від мене.
– Дівчино, я можу чимось допомогти? Вас зацікавила виставка? – пильна бібліотекарка відчула напругу біля стелажів, відволіклась від Леона, якому допомагала заповнити читацький формуляр, і піднялась за кафедрою.
– Дякую, – затинаючись проговорила Катріна. – Мені дуже сподобалась ... е-е... ця зелена книга... тобто географічна енциклопедія. Можна її подивитись?
– Так, звичайно! Як тільки я звільнюсь, ознайомлю вас зі всією виставкою.
– Моя сестра як завжди незграбна! – проговорив насмішкувато Леон, відволікаючи увагу бібліотекаря . – Пробачте, а як правильно заповнити в формулярі дані паспорта?
Витримавши декілька секунд, я схопила книгу і вона хутко зникла під плащем-невидимкою, а на полиці залишилось порожнє місце.
– О, ні! Що ти робиш? – застогнала Катріна і досить агресивно спробувала піймати мою руку крізь плащ. Від несподіванки я не втримала книгу і вона із гучним грюкотом гепнулась об підлогу.
– Що трапилось? – спитала бібліотекар.
– О, пробачте, пробачте, я впустила сумку... Я і справді буваю незграбною, як казав мій брат... Така вродилась, – Катріна криво посміхнулась, нагнулась немов би за сумкою і гнівно зашепотіла: – Ельф, що ти робиш?! Бібліотекарка зараз побачить, що книжка зникла. Нас виженуть!
– Тебе виженуть! Мене ж ніхто не бачить! – єхидно зробила уточнення я. – Ти мене бісиш! Якщо будеш мені заважати і ми не отримаємо Книгу Магістра, я перетворю тебе на жабу!
Катріна з жахом на обличчі відсахнулась від мене. Я зловтішалася (їй зовсім не потрібно знати, що я не вмію нікого і ні в кого перетворювати). Я подумки проговорила закляття і зелених товстих географічних енциклопедій одразу стало дві – однаковісіньких! Книга роздвоїлась!
– Ну що, задоволена? – тихо запитала я Катріну, яка застигла на місці з відкритим ротом.
Одна із книг зникла під моїм плащем, а інша плавно перелетіла в повітрі і стала на своє місце.
Тут до стелажу підійшла бібліотекар, поправила книжки на полиці і уважно подивилась на Катріну:
– З вами все гаразд?
– Я мабудь піду, - ледь чутно проказала дівчина. – В голові запаморочилось.
– Я проведу сестру на свіже повітря! – Леон підхопив Катріну під руку і повів із читальної зали. Я тихенько пішла позад них.
Нараховано балів (текст): 30 балів.
[10|10 – літературна якість тексту]
[10|10 – відповідність внутрішній логіці світу]
[10|10 – розширення знань про світ Тевтонії]