Великий магістр команди Civis Teutonus Sum Даргана продовжує захоплюючу історію пригод в паралельному світі:
Постоявши кілька хвилин біля порталу ми з Буром пішли далі. "Покажи, що намальовано на папері", – звернувся до мене Бур. От звідки він знає про малюнок, я ж йому нічого не казала. Чим довше я в Тевтонії, тим більше загадок. Я так нічого й не дізналась, самі загадки!
Але щось в середині підказувало, що собаці можна вірити. "Ось, дивись", – показала я Бурові малюнок. "Так це ж будівля мого господаря, ходімо мерщій". Довгенько ми йшли і нарешті прийшли.
Ми підійшли до будівлі - домівки тевтонського лицаря. Бур гавкнув тричі та завив двічі, двері відчинилися і на порозі з'явився господар будинку. Це був невисокого зросту, але міцної статури чоловік. Його волосся сягало плечей і де-не-де їх покривала сивина. Але його очі, вони були не як у звичайної людини. Одне око було зеленого кольору, друге блакитного... Отакої!..
"Буре, ти згаяв багато часу... швидко проходьте. Немає коли розмовляти". Ми зайшли до будинку. "Отже так, Даргано, так випала доля, що ти маєш за давнім тевтонським пророцтвом зійтися в поєдинку з драконом. Ти принесла квітку дракона? Ось і добре! Тепер слухай мене уважно. Ти повинна знайти Дракона і здолати його, в Ордені Червоного тюльпана з'явився зрадник... але цим я займаюсь... Бур тобі допоможе і по-дорозі все детально розповість. А то й так згаяли багато часу".
В той час, коли лицар мені це казав, я просто в шоці стояла і слухала. Зараз я відчувала себе Алісою із країни Чудес... я не знала і не розуміла що, як, для чого, і чому...А лицар все продовжував розповідати неймовірні речі.
"Бачити тебе можу лише я, бо, як ти напевно помітила, маю незвичайний колір очей. Тобі потрібно потрапити до Трояндової ущелини і знайти Дракона. Але вона знаходиться далеко, через портали туди потрапити ти не можеш, тебе заарештують стражі Тевтонії. Тому ти візьмеш незвичайного коня. Він до нас потрапив із твого світу, мій друг винахідник розповів мені що це за кінь такий.
Тож дивись і швидко їдь, Бур відставати не буде. Ходімо". Ми вийшли на задній двір, а там стояв він – мотоцикл, мій залізний кінь. Яка краса, яка сила, яка міць. І як добре, що я можу їздити на мотоциклі! Швиденько осідлавши залізного коня я на шаленій швидкості помчала за Буром...
Нараховано балів: 30 балів.
[10|10 – якість світлини]
[10|10 – літературна якість тексту]
[10|10 – розширення знань про світ Тевтонії]
В нашій реальності об'єкт знайдено в межах міста Херсон.